Mimozami jesień się zaczyna,
З мімозами починається осінь,
Złotawa, krucha i miła.
Золотава, крихка і мила.
To ty, to ty jesteś ta dziewczyna,
Це ти, це ти та дівчина,
Która do mnie na ulicę wychodziła.
Яка виходила до мене на вулицю.
Od twoich listów pachniało w sieni,
Від твоїх листів пахло у передпокої,
Gdym wracał zdyszany ze szkoły,
Коли я повертався запиханий зі школи,
A po ulicach w lekkiej jesieni
А по вулицях у легкій осені
Fruwały za mną jasne anioły.
Літали за мною світлі ангели.
Mimozami zwiędłość przypomina
З мімозами в’янення нагадує
Nieśmiertelnik żółty - październik.
Безсмертник жовтий — жовтень.
To ty, to ty moja jedyna,
Це ти, це ти моя єдина,
Przychodziłaś wieczorem do cukierni.
Ти приходила ввечері до кондитерської.
Z przemodlenia, z przeomdlenia senny,
Втомлений від молитви, сонний від непритомності,
W parku płakałem szeptanymi słowy.
У парку я плакав словами, мовленими пошепки.
Młodzik z chmurek prześwitywał jesienny,
Молодик з хмарок пробивав осінній,
Od mimozy złotej - majowy.
Від золотої мімози — травневий.
Ach, czułymi, przemiłymi snami
Ах, ніжними, любими снами
Zasypiałem z nim gasnącym o poranku,
Я засинав із ним, що згасає вранці,
W snach dawnymi bawiąc się wiosnami,
У снах, граючись стародавніми веснами,
Jak tą złotą, jak tą wonną wiązanką...
Як цією золотою, як цим пахучим букетом...
